 |
 |
 |
 |
 |
Війна об’єднала нас, як ніколи
раніше. Мільйони українців стали на захист Батьківщини, волонтери невпинно
працюють, допомагаючи армії та постраждалим, а весь світ об’єднався навколо
України, надаючи нам підтримку та допомогу.
 |
Навіть у найважчі часи ми не
втрачаємо віри та оптимізму. Українці продовжують жити, працювати, творити,
підтримуючи один одного та наближаючи перемогу.
З’явилося воно не так давно — в 1999 році. Отже, в першу п’ятницю жовтня ми святкуємо черговий Всесвітній день усмішки. Це свято завжди випадає на п’ятницю, бо п’ятниця сама по собі сприяє усмішкам (попереду два вихідних дні), а жовтень у багатьох є початком сезонної депресії (день усмішки має цю депресію прогнати).
.jfif)
Бібліотеки на нашій землі почали створювати за часів Русі — в IX-XI століттях. Найчастіше зібрання книг розміщувалися в монастирях, церквах та школах, а їхнім наповненням займалися князі та священники. В той час з’явилася й цензура з боку духівництва — церковні книги популяризувалися й активно переписувалися, натомість апокрифічні, тобто не включені до церковного канону, могли заборонити. Окрім книг, у бібліотеках зберігалися державні документи та їхні копії.
Збирання книг князь Ярослав Мудрий вважав вкрай потрібною справою, тому в 1037 році відкрив при соборі Святої Софії державну бібліотеку. Більшість книг у ній були релігійного змісту, але траплялися і філософські, природничі та інші твори, в тому числі іноземних авторів, при цьому велика увага надавлася перекладу та переписуванню таких книг. Доля цієї бібліотеки невідома — частина дослідників стверджують, що книги згоріли під час захоплення Києва військом Батия в 1240 році, інші вважають, що бібліотеку встигли сховати і вона досі знаходиться десь у невідомих підземних сховищах.
В період XIV-XV століть з’явилися університетські бібліотеки, а невдовзі ще й бібліотеки при національно-релігійних братствах. За часів Просвітництва грошовою підтримкою бібліотек почали опікуватися державні органи.
Наприкінці XVIII століття в Україні поширилося явище бібліофільства — багаті колекціонери, відшукуючи старі видання, збирали цінні колекції. Бібліотеки стали визнаним елементом в освіті, науці та культурі, водночас царська влада Російської імперії посилила цензуру щодо книжкових фондів з метою вилучення «вільнодумних» творів.
В процесі розвитку бібліотек в Україні не останнє місце займала громадська ініціатива — в 1829 році місцевою інтелігенцією було засновано публічну бібліотеку в Одесі, 1866 року — в Києві, 1886-го — в Харкові. Власні бібліотеки збирали різні заклади та об’єднання — музеї, архіви, наукові товариства, духовні семінарії.
В короткий час державності України після подій 1917 року, попри важкі політичні та економічні обставини, бібліотекам надавалося багато уваги — було прийнято три важливих закони, які регулювали роботу цієї сфери, а також засновано Національну бібліотеку Української держави.
З моменту здобуття Україною незалежності змінилася й роль бібліотек в суспільному житті — від суто просвітницької та ідеологічної до культурологічної, інформаційно-комунікативної та наукової. Останнім часом українські бібліотеки переживають досить непростий період трансформації та пристосування до умов цифрового світу.
Всеукраїнський день бібліотек з’явився в нашому календарі в 1998 році — тоді в травні Президент підписав указ про встановлення цієї події. Її було засновано на підтримку ініціативи працівників бібліотечної сфери, а також як знак визнання незамінної ролі бібліотек у розвитку української науки, культури та освіти. Окрім цього, 30 вересня стало професійним святом для всіх бібліотекарів України.
https://daytoday.ua
Сьогодні Краснянська бібліотека отримала чудовий подарунок від
Це подарунки, з якими можна організовувати цікаві майстер - класи або творчі зустрічі, або просто запропонувати дітям помалювати, розфарбувати, поліпити.
Щиро вдячні ZiBi за чудовий подарунок , за підтримку бібліотек. 
Багато століть вишиванка слугувала для
українців оберегом від усього зла. Українці вірять, що наділена величезною
силою, вишиванка здатна творити чудеса. Науковці стверджують, що у
національному вбранні народ завжди кодує свої «щастя і долю, життя і волю», як
про те йдеться в обрядових народних піснях. Вже багато століть вишиванка несе
у собі духовне багатство, мудрість та традиційний зв’язок багатьох поколінь,
який не переривається віками.
Свято присвячене першому в історії польоту людини в космос. У цей день в 1961 році Юрій Гагарін першим у
світі здійснив орбітальний обліт Землі.
Сьогодні в бібліотеці с. Красна проводилася цікава гра
Домінушка «Космічна подорож» яка складається з прямокутників, розділених на дві
частини, схожих на кісточки доміно. Цікава гра яка допоможе згадати та
поглибити знання про космос, астронавтів, космічні тіла та ще багато цікавого.
Безмежна сила книги. Без неї людина
сліпа, адже з дитячих літ книжка допомагає зрозуміти світ, що нас оточує, вона
розповідає нам про історію рідного краю, звичаї, традиції…
Перше знайомство з бібліотекою для дітвори було
незвичайним, загадковим і казковим. Усміхнені обличчя дітей та сяючі оченята
свідчили про те, що екскурсія всім сподобалась. Відтепер наші зустрічі стануть
традиційними.
Олеся Грицан,
провідний бібліотекар.
Казка – це народно-поетичний або писемно-літературний твір про
вигадані події чи осіб, іноді за участю фантастичних сил, який має повчальну
мету.
Казки – один із головних
елементів культури будь-якого народу. Такі народні твори переказувалися та
переказуються з покоління в покоління. Є казки для дітей, є і для дорослих.
В Краснянській бібліотеці для дітей зібрано
багато народних казок, казок відомих українських і зарубіжних письменників та багато казок Закарпаття, які представлені
на книжковій виставці «Казка в гості завітала».
Любі читачі! Читайте казки та
легенди, нехай вони живуть серед вас, сіють доброту і мудрість, навчають, як
треба по правді жити.
Марія
Іванівна декламувала свої вірші, які напрочуд
зворушливі, ліричні, та здатні торкнутися глибини людської душі. Також
подарувала для бібліотеки по дві збірки «Любов у спадок» та «Намалюю мрію».
15 березня, в приміщенні Краснянського ліцею, завершилися
дні вшанування 210 річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, літературно-музичним
святом. Організували його Ірина Львівна СОЙМА – заступник директора з навчально-виховної
роботи, учителька української мови і літератури та Василина Михайлівна ЦУБЕРА –
вчителька історії та мистецтва. На цьому святі було проведено конкурс декламації
віршів Шевченка.
Учасники конкурсу старанно підготувалися і вразили журі
своїми здібностями.
Танці та пісні майстерно підготовані
організаторами зачаровували всіх присутніх на святі.
В кінці свята директор школи Марія Михайлівна Носа виголосила
результати конкурсу і подякувала всім конкурсантам за стараність та участь у конкурсі.
О.Грицан.
