День Хрещення Київської Русі 

щороку відзначається 

на державному рівні

День пам’яті рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича відзначається 28 липня. Він був онуком святої княгині Ольги, день пам’яті якої відзначають 24 липня.

Князь Володимир не тільки сам навернувся до християнства, але й посприяв тому, що християнство стало державною релігією Київської Русі. У зв’язку з цим 28 липня в Україні — державне свято — День Хрещення Київської Русі.

Народився майбутній князь 954 року в Києві. Період його князювання в Києві тривалий — 35 років — від 980 до 1015 року.

Існує багато версій щодо часу і місця хрещення князя. Літопис говорить про 988 рік. А ось щодо місця, то найбільша суперечка існує чи в Херсонесі, чи в Києві. Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Якщо хрещення киян відбулося більш-менш без насильства, то в інших удільних князівствах, як згадує літопис, княжі воєводи хрестили мечем і вогнем.

Саме тут, у момент першого Хрещення нашого народу князем Володимиром, народилася східнослов'янська православна цивілізація. І саме Київ став містом-основоположником історичної, культурної, моральної й духовної епохи в житті  всіх слов'янських народів, центром християнства, центром духовного збагачення.
За наказом князя збудували чимало храмів, зокрема Десятинну церкву в Києві.

Проте християнство на українських землях появилося задовго до Володимирового хрещення. Поширення християнства на українських землях датують І ст., пов’язуючи з легендарним перебуванням на Київських пагорбах апостола Андрія Первозваного; його ж перебування з місією в Криму історики загалом не ставлять під сумнів. Більш чіткі історичні дані є про перших християн-мучеників в Криму, зокрема тут загинув мученицькою смертю один з перших Римських архиєреїв Папа Климентій І. Його голову пізніше відшукали св. Кирило та Мефодій.

Різноманітні джерела говорять про хрещення Київського князя Аскольда у 860 р. під час походу на Константинополь. Є припущення, що тоді ж князь намагався хрестити і киян, навіть привіз єпископів для створення церковної структури. Проте 882 р. його вбили, а релігійна реформа провалилася через сильний спротив язичників.

Проте християнські спільноти в Києві залишилися, про що свідчить договір Русі з Константинополем, укладений при князю Ігорю в 941 р. Х ст.

І вже нове піднесення християнства на Русі розпочалося при святій княгині Ользі, яка визнана також рівноапостольною.

Натомість на західноукраїнських землях християнство поширилося у ІХ-Х ст. з Моравії, де Церкву заснували рівноапостольні свв. Мефодій і Кирило.

Тому хрещення Русі князем Володимиром було продовженням тривалого процесу християнізації Київської Русі.

Згідно з «Повістю минулих літ», 988 року Київський князь Володимир Святославич під час Хрещення народу  промовив таку молитву: Боже великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, Господи, узнати Тебе, істинного Бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. А мені поможи, Господи, проти врага-диявола, щоб, надіючись на Тебе і на твою силу, одолів я підступи його!

Офіційним державним святом День Хрещення Київської Русі — 28 липня — став згідно з указом Президента України Віктора Ющенка у 2008 році. Слід додати, що 28 липня вважається днем смерті Князя Володимира, а саме хрещення, найбільш ймовірно, відбулося 14 серпня (за новим стилем).

«Гей на Івана гей на Купала Красна дівчина долі шукала»

7 липня – день, коли відзначають одне з найбільш містичних свят – Івана Купала. Вважають, що у цей день відбувається очищення від нечисті за допомогою вогню і води. Ніч на Івана Купала – це час єдності з природою, незвичайних традицій та цікавих обрядів.

ІСТОРІЯ СВЯТА ІВАНА КУПАЛА

Раніше свято Івана Купала відзначалося на Русі в день літнього сонцестояння, 22 червня. З приходом християнства свято приурочили до дня народження пророка Іоанна Хрестителя і почали відзначати 24 червня, а з переходом на григоріанський календар – 7 липня.

КУПАННЯ НА ІВАНА КУПАЛА

Стародавні слов'яни вважали, що до настання свята Івана Купала купатися не можна – нечиста сила може затягнути на глибину. Проте рано вранці вода набуває цілющих властивостей.

СТРИБАТИ ЧЕРЕЗ БАГАТТЯ

На Івана Купала обов'язково запалюють велике вогнище, через яке стрибають дівчата і хлопці поодинці або в парі. Кажуть, що купальське вогнище має велику міфічну силу – через нього стрибають, щоб пройти своєрідний ритуал очищення.

ШУКАТИ ЦВІТ ПАПОРОТІ

За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить – в ніч на Івана Купала. Знайти цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Проте той, хто знайде цвіт папороті, зможе розуміти мову будь-якого створіння та бачити заховані в землю скарби.

Незаміжні дівчата вночі плели вінки з трав і квітів і кидали їх у воду. Вінок потрібно було плести за особливою технологією, що включає в себе 12 видів рослин. По тому, як попливе вінок, дівчата визначали своє майбутнє жіноче щастя.

Ще одна традиція святкування Івана Купала – в ніч з 6 на 7 липня не можна спати. Протягом ночі молодь повинна відганяти злі сили за допомогою гучних гулянь, пісень і танців.

       Напередодні свята Купала, у бібліотеці була проведена годинка вивчення язичницьких традицій з юнацтвом, які вечором пішли до річки стрибати через вогнище.