«Парад чарівних вишиванок»

(Всесвітній день вишиванки)

           Цього дня всі охочі приходять на роботу або навчання у найвпізнаванішому елементі українського костюма. Щорічно у третій четвер травня українці та друзі України в усьому світі відзначають День вишиванки – одне з найбільш самобутніх свят, присвячених розквіту української культури.

           За традицією, в цей день всі охочі приходять на роботу або навчання у самому пізнаваному елементі українського костюма – у вишиванці. По всьому світу проводяться святкові ходи, акції та флешмоби в підтримку української культури.

           Всім, хто хоче долучитися до відзначення Дня вишиванки, слід пам'ятати, що за традицією він відзначається в будній день – у третій четвер травня. Цього року День вишиванки припадає на 16 травня.

Вишиванка – візитна картка України

           Історія української вишиванки налічує близько тисячі років. Традиція її носіння ріднить її з традиціями інших слов'янських народів, до національних костюмів яких також входять вишиті сорочки з орнаментом.

            Вишиванка протягом багатьох століть використовувалася українцями в повсякденному гардеробі, але водночас сприймалася як оберіг – символ здоров'я та краси.

             Вважалося, що орнамент вишиванки захищає від недобрих поглядів, невдач та хвороб. Новонародженим дітям першу вишиванку шили матері або бабусі, читаючи молитви за здоров'я малюка. Дівчата шили вишиванки і до свого весілля – в якості приданого.

           Відомо, що українські чумаки, які проводили життя в довгих мандрах, довіряли шиття своєї вишиванки лише одній обраній дівчині. Вишиванка протягом багатьох сторіч використовувалася українцями як оберіг.

         Деталі і тематика орнаменту вишиванок унікальні для кожного історичного регіону України. За словами фахівців, найбільш впізнаваною сьогодні є Борщевська та Полтавська вишивка.

На початок ХХ століття, коли українська нація почала боротьбу за свої політичні права, вишиванка стала використовуватися як патріотичний та культовий одяг, символ української ідентичності.

         Величезний внесок у популяризацію вишиванки вніс український письменник і політик Іван Франко, який вів світське життя і славився своєю любов'ю до національного одягу. Вважається, що Франко дав початок тренду носити вишиванку з європейським костюмом. За спогадами сучасників, у письменника було кілька десятків вишиванок, більшість з яких йому подарували друзі та знайомі.

             Вишиванки не втрачають актуальності й сьогодні – їх все частіше носять як елемент повсякденного одягу. Дизайн вишиванок нерідко використовується в сучасних модних колекціях.

День вишиванки в Україні – історія

           День вишиванки в Україні народився в студентських та викладацьких колах. На сьогодні це свято відзначається понад 10 років. Вважається, що традиція, яка з часом переросла у День вишиванки, була покладена ініціативою студентки Чернівецького національного університету Лесі Воронюк в 2006 році. Надихнувшись прикладом своїх друзів, які носили національний одяг, вона запропонувала своїм однокурсникам раз на рік приходити в Університет у вишиванці. Ініціатива швидко поширилася по вишам міста, а потім і по всій Україні.

          Через чотири роки День вишиванки вже відзначали у Львові та Сімферополі, а в подальшому він вийшов далеко за межі України. За сприяння діаспор День вишиванки відзначають у США, Канаді, країнах Європи, Австралії та ін.

           У 2012 році в Чернівцях з'явилася традиція дарувати вишиванки новонародженим дітям, народженим у день свята.

           


У 2013 році свято вперше дістало державну підтримку. З початком війни на сході України вишиванки почали дарувати українським військовим на фронті. На сьогодні День вишиванки відзначається більш ніж у 50 країнах світу. В Україні до нього підключаються народні депутати і перші особи держави. По всій країні проходять мегамарші вишиванок» та флешмоби української культури.

День пам'яті та примирення в Україні встановлено  Указом президента, а також Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945років". 

Символом Дня пам'яті з 2 014 року вважається червоний мак. День пам'яті та примирення присвячений пам'яті жертв Другої світової війни та примиренню між країнами-учасниками. Дні пам'яті відзначаються щорічно 8 і 9 травня починаючи з 2005 року. День пам'яті і примирення День пам'яті встановлено на честь подій 8 травня 1945 року. Тоді Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла "Акт про беззастережну капітуляцію" Збройних сил нацистської Німеччини. Акт був підписаний ще 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США були проведені багатолюдні святкування. День пам'яті був проголошений резолюцією Генеральною Асамблеєю ООН 22 листопада 2004 року, приуроченою до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни. 

Резолюцією ООН державам пропонується щорічно один або два дні віддавати данину пам'яті всім жертвам Другої світової війни. Генасамблея також підкреслила, що ця подія підготувала умови для створення Організації Об'єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лих війни і закликала країни-члени ООН об'єднати зусилля в боротьбі з новими викликами і загрозами, і зробити все можливе для врегулювання всіх суперечок мирними засобами відповідно до Статуту ООН, і таким чином не піддавати подальшій загрозі міжнародний мир і безпеку. День пам'яті та примирення в Україні В Україні відзначають День пам'яті і примирення в річницю капітуляції нацистської Німеччини - 8 травня. День пам'яті та примирення встановлений Указом президента України Петра Порошенка від 24 березня 2015 року, а також Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років", який набрав чинності 21 травня 2015 року. Листівки з днем пам'яті та примирення 

В Указі президента сказано, що цей пам'ятний день встановлений для "гідного вшанування подвигу українського народу, його видатного внеску в перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та вираження поваги всім борцям проти нацизму". В Україні символом Дня пам'яті з 2014 року вважається червоний мак і гасло "1939-1945. Ніколи знову". Червоний мак, який символізує кривавий слід від кулі, вважається міжнародним символом пам'яті жертв усіх військових і цивільних збройних конфліктів. Червоний мак вважається міжнародним символом пам'яті жертв конфліктів

 Зазвичай, в пам'ять про жертви Другої світової війни в Києві та обласних центрах України 8 травня встановлюється почесна варта біля пам'ятників і меморіалів, присвячених увічненню перемоги над нацизмом та вшанування пам'яті жертв Другої світової війни 1939-1945 років, а також урочисто покладаються вінки і квіти. У храмах проводяться молебні та служби на честь пам'яті загиблих воїнів.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/society/den-pam-yati-i-primirennya-2020-ukrajina-istoriya-pam-yatnoji-dati-novini-ukrajini-10989068.html