Сьогодні в Україні пройдуть заходи вшанування пам'яті людей, що померли під час Голодоморів 1932-33 років

Історія Дня пам'яті жертв Голодомору

День пам'яті жертв Голодомору проводиться щорічно в четверту суботу листопада, що цього року припадає на 28 число. Вперше вшановувати пам'ять загиблих почали в 1998 році з указом Леоніда Кучми. Сучасну назву і дату дня визначив указ Віктора Ющенка в травні 2007 року. 

Голодомор 1930-1933 років

На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них виявився голод 32-33 років, що був організований радянською владою під час сталінських репресій. Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів Голодомору. За різними оцінками, від 4,5 до 10 мільйонів українців померли під час жахливих подій 1932-1933 років.

Вшанування пам'яті жертв Голодомору 28 листопада

Щороку в Києві та інших містах проводяться різні заходи для вшанування загиблих українців. Найбільш поширеною є акція "Запали свічку" - на підвіконня ставлять запалену свічку на згадку про жертв голоду. Долучитися до цієї акції може кожен українець. Окрім того, свічки традиційно запалюють на центральних площах міст та біля міських пам'ятників жертв Голодомору. 

В церквах цього дня проводяться поминальні богослужіння, де померлих вшановують молитвами. О 16 годині оголошується всеукраїнська хвилина мовчання.

«Наш дух не зламати, 

свободу не вбити!» 

День Гідності та Свободи — свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). 
Встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» згідно з указом Президента України Петра Порошенка № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року.

 Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації «братнім російським народом» Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України, відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка № 872/2014 від 13-го листопада 2014-го року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддаючи належне шанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004-го року і в листопаді 2013 - лютому 2014 стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору, святковий День отримав нове дихання.

 Професор Астрокіт і неосяжний космос 

Куди зникає Сонце вночі? 
З чого зроблені зорі та як вони виникли? 

Ми самотні у Всесвіті чи десь там, на далекій планеті, є ще один хлопчик або дівчинка, що дивиться в небо й розмірковує точнісінько про те саме? Наш Всесвіт дуже складний. Час відірватися від Землі й дослідити межі космосу! Разом із мудрим професором Астрокотом ти дізнаєшся багато цікавого про планети, сонячну систему, галактики. Довідаєшся, як подорожувати неозорим космосом, якими мають бути скафандр і ракети, як функціонують супутники і що відбувається на Міжнародній космічній станції. Отож: «Задраїти люки й пристебнути паски безпеки!» — ми вирушаємо у захопливу мандрівку космічними просторами.

 Знайомство з мистецтвом 

для дітей 

Мистецтво всюди навколо нас — у парках, театрах, церквах, на стінах будівель і навіть у твоїй школі… І на сторінках цієї книжки, адже тут ти знайдеш визначні пам’ятки світового мистецтва, які зазвичай можна побачити лише в музеях. «Знайомство з мистецтвом для дітей» — унікальна нагода не лише торкнутися прекрасного, а й створити власний шедевр.

 На початку листопада відзначається державне свято –
День української писемності та мови. 
Цього дня проводять тематичні конкурси та урочисті заходи, які мають на меті згуртувати українців навколо рідного слова.

9 листопада у бібліотеці с. Красна оформлена тематична поличка, проведена інформаційна бесіда "Українська мова – мова серця"
та проведена цікава гра з "Кубиком Блума". 

 

А ЩО ЯК?.. 

А що, як усі люди на Землі одночасно посвітять на Місяць лазерними указками? А що, як комусь удасться осушити всі океани? А що, як усі блискавки на світі вдарять в одне й те саме місце? «А що, як?..» — це така книжка, у якій автор досліджує гіпотетичні головоломки, від філософських до наукових, у яких передбачається цілковите зникнення людства чи хоча б по-справжньому великий вибух, і дає серйозні відповіді на найнеймовірніші запитання, які, можливо, ніколи не спадали вам на думку. Ця книжка — рідкісна комбінація навчання і розваги.

Якщо ви людина, що любить і постійно думає та має питливий розум-то ця книга точно для вас. Виявляється дивні на перший погляд питання можуть бути досить цікавими для багатьох людей. А оскільки автору Ренделлу Манро в голову поприходили ще ті запитаннячка, то читати книгу буде дуже цікаво. До того ж веселі і цікаві малюнки по відповідних тематиках - як мультяшні історії чи міні комікси виглядають. Книга написана, як розважальна і як така, що розвиває мислення і оживляє дитячу цікавість у дорослих читачів. Ну от приміром, мало кому в голову прийшло б запитання з якої висоти кинути стейк, щоб він упав на землю підсмаженим? Теоретично описано відповідь і навіть із намальованою математичною схемою, що легко читається кожною людиною. Або ж інше питання - чи затулять сонце стріли випущені у фільмі «300 спартанців» насправді. І стільки стріл потрібно б було. І питання в книзі дуже різні як по темах так і по справжності так би мовити. Наприклад тут є питання чисто теоретичні, котрі стосуються космосу та інших планет, а є питання з наших повсякденних дій і вчинків.

ЩО ТАКЕ ЩАСТЯ?

Чи повинні ми будь-якою ціною шукати щастя? Чи воно радше має прийти саме? А якщо твоє щастя завдасть нещастя комусь іншому? Чи взагалі можливо весь час почуватися щасливим? І чи справді сенс життя полягає в пошуку щастя?

Оскар Бреніф’є — революціонер у галузі освіти, який пропонує дорослим не давати дітям готові відповіді, а змалечку розвивати в них здатність думати, аналізувати та знаходити відповіді самостійно. У його книжках багато запитань — вони спонукають відмовитися від шаблонних відповідей, дозволяють бачити різноманіття світу, не боятися думати інакше. Влучні запитання не лише розвивають мислення, а й учать чути інших, допомагають батькам і дітям порозумітися.

ТАЄМНЕ ЖИТТЯ ГРОШЕЙ 

Вітаю, друзі! Хочете дізнатися таємницю? Гроші — то не просто гроші. Усі знають, що гроші для людей важливі. Ми наполегливо працюємо, щоб заробити їх, мріємо виграти їх у лотерею, адже завжди хочеться отримати більше, ніж маєш. Але чому? І як усе це пов’язано із зефіром, слиною? Книга «Таємне життя грошей» допоможе вам довідатися про те, як впливає на наше життя готівка і чому вона більш значуща, ніж банківські рахунки та навіть великі інвестиції. Ґрунтуючись на різноманітних джерелах, від старовинних казочок до новітніх досліджень, автор цієї книжки розплутує загадкові шляхи грошей і розкриває, що воно таке насправді — ота химерна, захоплива й водночас невід’ємна частина життя кожного. Навіть вашого, друзі.

"Скоро до школи"

 

            "Скоро до школи" – цього навчального року, як ніколи, діти щиро хочуть швидше піти до школи. Карантин  у зв’язку з COVID-19 з березня місяця забрав у дітей можливість вільно відвідувати школу, навчатися у класі з своїми любимими вчителями, спілкуватися зі своїми однокласниками та друзями. Дистанційне: навчання,  бібліотека, лікарня, друзі… Все змінилося. Але з 1 вересня діти знову повернуть все реальне.

У бібліотеці с. Красна   з 25 по 31 серпня оформлена книжкова виставка «Скоро до школи».

«Україна, як мати, на цілому світі одна»

 

24 серпня - День Незалежності України

                   

Усюди є небо і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть…

Та тільки одну Батьківщину ми маєм-

 Її Україною  звуть!

 День незалежності України – державне свято України, яке відзначається щорічно 24 серпня на честь прийняття Верховною радою УРСР «Акта проголошення незалежності України».

Вперше День незалежності України був відзначений 16 липня 1991 року в пам'ять про те, що рік тому 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла «Декларацію про державний суверенітет України». Також 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла постанову «Про День проголошення незалежності України». У ній зазначено: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності,     підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України».

 Згодом, 18 червня 1991 року, були внесені відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого в переліку святкових днів  з'явився запис: «16 липня – День незалежності України».

Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила «Акт проголошення незалежності України», який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено:

«Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє:

1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.

2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність».

Ця визначна дата навіки ввійшла в історію нашої молодої держави золотою  сторінкою її біографії, законодавчо закріпивши вікові прагнення Українського народу до національного відродження та свободи.  28 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як суверенна держава, здатна утверджувати демократичні цінності та захищати свободу.

 
У сільській бібліотеці с. Красна оформлена книжкова виставка 

«Україна, як мати, на цілому світі одна».

День Хрещення Київської Русі 

щороку відзначається 

на державному рівні

День пам’яті рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича відзначається 28 липня. Він був онуком святої княгині Ольги, день пам’яті якої відзначають 24 липня.

Князь Володимир не тільки сам навернувся до християнства, але й посприяв тому, що християнство стало державною релігією Київської Русі. У зв’язку з цим 28 липня в Україні — державне свято — День Хрещення Київської Русі.

Народився майбутній князь 954 року в Києві. Період його князювання в Києві тривалий — 35 років — від 980 до 1015 року.

Існує багато версій щодо часу і місця хрещення князя. Літопис говорить про 988 рік. А ось щодо місця, то найбільша суперечка існує чи в Херсонесі, чи в Києві. Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Якщо хрещення киян відбулося більш-менш без насильства, то в інших удільних князівствах, як згадує літопис, княжі воєводи хрестили мечем і вогнем.

Саме тут, у момент першого Хрещення нашого народу князем Володимиром, народилася східнослов'янська православна цивілізація. І саме Київ став містом-основоположником історичної, культурної, моральної й духовної епохи в житті  всіх слов'янських народів, центром християнства, центром духовного збагачення.
За наказом князя збудували чимало храмів, зокрема Десятинну церкву в Києві.

Проте християнство на українських землях появилося задовго до Володимирового хрещення. Поширення християнства на українських землях датують І ст., пов’язуючи з легендарним перебуванням на Київських пагорбах апостола Андрія Первозваного; його ж перебування з місією в Криму історики загалом не ставлять під сумнів. Більш чіткі історичні дані є про перших християн-мучеників в Криму, зокрема тут загинув мученицькою смертю один з перших Римських архиєреїв Папа Климентій І. Його голову пізніше відшукали св. Кирило та Мефодій.

Різноманітні джерела говорять про хрещення Київського князя Аскольда у 860 р. під час походу на Константинополь. Є припущення, що тоді ж князь намагався хрестити і киян, навіть привіз єпископів для створення церковної структури. Проте 882 р. його вбили, а релігійна реформа провалилася через сильний спротив язичників.

Проте християнські спільноти в Києві залишилися, про що свідчить договір Русі з Константинополем, укладений при князю Ігорю в 941 р. Х ст.

І вже нове піднесення християнства на Русі розпочалося при святій княгині Ользі, яка визнана також рівноапостольною.

Натомість на західноукраїнських землях християнство поширилося у ІХ-Х ст. з Моравії, де Церкву заснували рівноапостольні свв. Мефодій і Кирило.

Тому хрещення Русі князем Володимиром було продовженням тривалого процесу християнізації Київської Русі.

Згідно з «Повістю минулих літ», 988 року Київський князь Володимир Святославич під час Хрещення народу  промовив таку молитву: Боже великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, Господи, узнати Тебе, істинного Бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. А мені поможи, Господи, проти врага-диявола, щоб, надіючись на Тебе і на твою силу, одолів я підступи його!

Офіційним державним святом День Хрещення Київської Русі — 28 липня — став згідно з указом Президента України Віктора Ющенка у 2008 році. Слід додати, що 28 липня вважається днем смерті Князя Володимира, а саме хрещення, найбільш ймовірно, відбулося 14 серпня (за новим стилем).

«Гей на Івана гей на Купала Красна дівчина долі шукала»

7 липня – день, коли відзначають одне з найбільш містичних свят – Івана Купала. Вважають, що у цей день відбувається очищення від нечисті за допомогою вогню і води. Ніч на Івана Купала – це час єдності з природою, незвичайних традицій та цікавих обрядів.

ІСТОРІЯ СВЯТА ІВАНА КУПАЛА

Раніше свято Івана Купала відзначалося на Русі в день літнього сонцестояння, 22 червня. З приходом християнства свято приурочили до дня народження пророка Іоанна Хрестителя і почали відзначати 24 червня, а з переходом на григоріанський календар – 7 липня.

КУПАННЯ НА ІВАНА КУПАЛА

Стародавні слов'яни вважали, що до настання свята Івана Купала купатися не можна – нечиста сила може затягнути на глибину. Проте рано вранці вода набуває цілющих властивостей.

СТРИБАТИ ЧЕРЕЗ БАГАТТЯ

На Івана Купала обов'язково запалюють велике вогнище, через яке стрибають дівчата і хлопці поодинці або в парі. Кажуть, що купальське вогнище має велику міфічну силу – через нього стрибають, щоб пройти своєрідний ритуал очищення.

ШУКАТИ ЦВІТ ПАПОРОТІ

За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить – в ніч на Івана Купала. Знайти цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Проте той, хто знайде цвіт папороті, зможе розуміти мову будь-якого створіння та бачити заховані в землю скарби.

Незаміжні дівчата вночі плели вінки з трав і квітів і кидали їх у воду. Вінок потрібно було плести за особливою технологією, що включає в себе 12 видів рослин. По тому, як попливе вінок, дівчата визначали своє майбутнє жіноче щастя.

Ще одна традиція святкування Івана Купала – в ніч з 6 на 7 липня не можна спати. Протягом ночі молодь повинна відганяти злі сили за допомогою гучних гулянь, пісень і танців.

       Напередодні свята Купала, у бібліотеці була проведена годинка вивчення язичницьких традицій з юнацтвом, які вечором пішли до річки стрибати через вогнище.

  Традиційно, у перші дні літніх канікул, Національна бібліотека України для дітей оголошує дитячий літературний конкурс«Творчі канікули-2020»!      

 Цей рік показав свій непростий характер.

 Ми з вами зіткнулися з певними викликами, ми отримуємо новий досвід, 

ми навчилися дисциплінувати себе та знаходити нові можливості за будь-яких обставин.

       Сподіваємося, що так, як і ми, дорослі, ви, діти — стали більше читати, аналізувати, думати та робити висновки. І вам, як завжди, є чим нас здивувати!

       Отже, ми ЧЕКАЄМО на ваші роботи, ЦІНУЄМО ваші прагнення

 та БАЖАЄМО вам УСПІХУ!

КОРОТКО ПРО НОМІНАЦІЇ

1. «Знайомтеся — це ми!»

Що ми чекаємо від вас у цій номінації? А саме вас і чекаємо. Таких різних за характером, із різними уподобаннями, зі шкільними історіями, ми хочемо подивитися на вас — сучасних дітей — очима ваших ровесників. Можливо це допоможе дорослим краще зрозуміти ваші пріоритети, а, можливо, читаючи ваші твори, вони (ми) згадаємо і своє дитинство?

2. «Так, я люблю Україну»

Ми вважаємо, що у цьому розділі будь-які рамки зайві. Так. Ми її любимо! І для кожного з нас є щось своє сильне та тендітне, те, що викликає радість та надію, і те, що є і залишиться драматичним, сумним у нашій любові до України. Вона у всіх на вустах. Але для нас — завжди у серці.

3. «Природа — джерело натхнення та краси»

Тут відкриваємо безмежний простір для ліриків, яких надихає природа рідного краю (і не тільки рідного), для тих, хто вміє розрізняти тихенький голос листя у шелесті вітру. Малювати пейзажі без пензля та олівця… Отже, ви зрозуміли — природа і ще раз природа.

4. «І в кожному із нас уже живе філософ!»

Може, правда, ще зовсім маленький і несміливий, але він так прагне розповісти про власне відчуття світу, про розуміння сенсу та мети життя, поділитися своїми думками вголос. Ласкаво просимо і чекаємо від вас твір (поезію), роздум (можна у віршах) про… А про все, що вас турбує, про все, що не дає вам зоряними ночами спати.

5. «Моя майбутня професія»

Досить серйозно. Ви вже задумувалися про те, ким станете? Так щоб дійсно вибрати те, що потрібно саме вам. А може ви якраз у цей момент обираєте, що саме стане вашим основним заняттям у дорослому житті? Поділіться з нами, нам СПРАВДІ дуже цікаво!

6. «Безмежний світ моєї уяви»

Тут ніби все зрозуміло? Це все — ваша уява! Казки, фентезі, вигадки. Ніяких меж. Ваша сміливість, ваші світи, ваші найпримхливіші мрії можуть здійснитися у ваших оповіданнях.

7. «Далі буде»? Ні, «далі» — вже є!» …

Тут ми чекаємо на справжніх книгоманів, які так вживаються у літературні сюжети та книжкові пригоди своїх улюблених героїв, що перегортаючи останню сторінку книжки, зітхають — а як же так!! Хочу ще…!!! Хочу більше пригод, хочу знати, що сталося далі з моїми улюбленими героями! Фанфік? Так!

Отже, улюблена книга, улюблені герої … і ваше продовження!

      У Конкурсі беруть участь діти з усіх областей України у 2-х вікових категоріях:

• читачі-учні (вихованці) 11-13 років;
• читачі-учні (вихованці) 14-18 років.

        Конкурс проводиться з 2 червня по 15 листопада 2020 року у два тури:

• перший – з 2 червня по 15 вересня на обласному рівні;
• другий, підсумковий – з 15 вересня по 15 листопада в місті Києві.

                         Шановні юні поети та прозаїки! 

Надсилайте ваші роботи на електронну адресу: krasna-biblioteka@ukr.net 

або приносьте у Краснянську бібліотеку!

«Місія честі, любові й добра» 

     

        Сьогодні, 1 червня, відзначають Міжнародний день захисту дітей - в Україні святу виповнюється вже 22 роки. А у всьому світі його відзначають вже 61 рік з однією метою - захистити малюків планети від насильства, голоду, неможливість отримання освіти, медобслуговування та інших бід. Діти складають приблизно 20-25% населення в кожній країні.

        В Україні цей день не є вихідним, але для дітей завжди виглядає особливо святково: це веселі заходи, концерти, морозиво, перший день літа та початок літніх канікул. Втім, розважального підтексту у святі мало.

День захисту дітей: історія свята.

        Свято заснували в 1949 році в Парижі рішенням конгресу Міжнародної демократичної федерації жінок. Проблема опіки над дітьми особливо гостро розглядалася на тлі тотального зубожіння населення, голоду та епідемій, які прийшли на зміну двох світових воєн. До того ж, у багатьох дітей батьки загинули і вони залишилися наодинці з труднощами: у боротьбі за життя вони нерідко чинили злочини і потрапляли у в'язницю, тоді як суспільство потребувало кваліфікованих робітників. 

        У 1954 році ООН поставила відразу кілька цілей: 

•          визнання свята на міжнародному рівні, закріплення прав дітей Женевською декларацією прав дитини (яка складається з 5 принципів, спрямованих проти рабства і дитячої праці, торгівлі дітьми, проституції неповнолітніх);
• створення спеціального Дитячого фонду ООН.

          Питання забезпечення до елементарних благ стояло найбільш гостро: освіта, якісна їжа дітей з різних соціальних шарів.

           Символом Міжнародного дня захисту дітей став прапор, де на зеленому тлі намальовані п'ять фігурок людей різного кольору, що стоять на поверхні земної кулі. Це символізує гармонію і єднання різних народів світу, незалежно від раси та національності.

Як відзначають День захисту дітей в Україні.

               В Україні свято започаткували у 1998 році, через 7 років після приєднання України до Конвенції ООН про права дитини. Тодішній президент країни Леонід Кучма підписав указ "Про день захисту дітей" напередодні свята, 30 травня. Наразі функція захисту дітей покладена на омбудсмена з прав людини Людмилу Денисову та уповноваженого з прав дитини Кулебу Миколу. 

          На сьогодні в Україні майже 70 тисяч дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування. Менше, ніж третина з них позбавлена шансу на усиновлення, кажуть чиновники. У решти дітей немає спеціального статусу, бо юридично вони перебувають під опікою родичів. 

            Крім дня дітей завдяки ініціативі ООН 1 червня ще відзначають Всесвітній день молока і день батьків. Зазвичай батьки проводять день з дітьми, намагаються порадувати їх подарунками або провести час в зоопарках і парках. Але в умовах адаптивного карантину святкові заходи будуть обмежені.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua

«Парад чарівних вишиванок»

(Всесвітній день вишиванки)

           Цього дня всі охочі приходять на роботу або навчання у найвпізнаванішому елементі українського костюма. Щорічно у третій четвер травня українці та друзі України в усьому світі відзначають День вишиванки – одне з найбільш самобутніх свят, присвячених розквіту української культури.

           За традицією, в цей день всі охочі приходять на роботу або навчання у самому пізнаваному елементі українського костюма – у вишиванці. По всьому світу проводяться святкові ходи, акції та флешмоби в підтримку української культури.

           Всім, хто хоче долучитися до відзначення Дня вишиванки, слід пам'ятати, що за традицією він відзначається в будній день – у третій четвер травня. Цього року День вишиванки припадає на 16 травня.

Вишиванка – візитна картка України

           Історія української вишиванки налічує близько тисячі років. Традиція її носіння ріднить її з традиціями інших слов'янських народів, до національних костюмів яких також входять вишиті сорочки з орнаментом.

            Вишиванка протягом багатьох століть використовувалася українцями в повсякденному гардеробі, але водночас сприймалася як оберіг – символ здоров'я та краси.

             Вважалося, що орнамент вишиванки захищає від недобрих поглядів, невдач та хвороб. Новонародженим дітям першу вишиванку шили матері або бабусі, читаючи молитви за здоров'я малюка. Дівчата шили вишиванки і до свого весілля – в якості приданого.

           Відомо, що українські чумаки, які проводили життя в довгих мандрах, довіряли шиття своєї вишиванки лише одній обраній дівчині. Вишиванка протягом багатьох сторіч використовувалася українцями як оберіг.

         Деталі і тематика орнаменту вишиванок унікальні для кожного історичного регіону України. За словами фахівців, найбільш впізнаваною сьогодні є Борщевська та Полтавська вишивка.

На початок ХХ століття, коли українська нація почала боротьбу за свої політичні права, вишиванка стала використовуватися як патріотичний та культовий одяг, символ української ідентичності.

         Величезний внесок у популяризацію вишиванки вніс український письменник і політик Іван Франко, який вів світське життя і славився своєю любов'ю до національного одягу. Вважається, що Франко дав початок тренду носити вишиванку з європейським костюмом. За спогадами сучасників, у письменника було кілька десятків вишиванок, більшість з яких йому подарували друзі та знайомі.

             Вишиванки не втрачають актуальності й сьогодні – їх все частіше носять як елемент повсякденного одягу. Дизайн вишиванок нерідко використовується в сучасних модних колекціях.

День вишиванки в Україні – історія

           День вишиванки в Україні народився в студентських та викладацьких колах. На сьогодні це свято відзначається понад 10 років. Вважається, що традиція, яка з часом переросла у День вишиванки, була покладена ініціативою студентки Чернівецького національного університету Лесі Воронюк в 2006 році. Надихнувшись прикладом своїх друзів, які носили національний одяг, вона запропонувала своїм однокурсникам раз на рік приходити в Університет у вишиванці. Ініціатива швидко поширилася по вишам міста, а потім і по всій Україні.

          Через чотири роки День вишиванки вже відзначали у Львові та Сімферополі, а в подальшому він вийшов далеко за межі України. За сприяння діаспор День вишиванки відзначають у США, Канаді, країнах Європи, Австралії та ін.

           У 2012 році в Чернівцях з'явилася традиція дарувати вишиванки новонародженим дітям, народженим у день свята.

           


У 2013 році свято вперше дістало державну підтримку. З початком війни на сході України вишиванки почали дарувати українським військовим на фронті. На сьогодні День вишиванки відзначається більш ніж у 50 країнах світу. В Україні до нього підключаються народні депутати і перші особи держави. По всій країні проходять мегамарші вишиванок» та флешмоби української культури.

День пам'яті та примирення в Україні встановлено  Указом президента, а також Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945років". 

Символом Дня пам'яті з 2 014 року вважається червоний мак. День пам'яті та примирення присвячений пам'яті жертв Другої світової війни та примиренню між країнами-учасниками. Дні пам'яті відзначаються щорічно 8 і 9 травня починаючи з 2005 року. День пам'яті і примирення День пам'яті встановлено на честь подій 8 травня 1945 року. Тоді Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла "Акт про беззастережну капітуляцію" Збройних сил нацистської Німеччини. Акт був підписаний ще 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США були проведені багатолюдні святкування. День пам'яті був проголошений резолюцією Генеральною Асамблеєю ООН 22 листопада 2004 року, приуроченою до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни. 

Резолюцією ООН державам пропонується щорічно один або два дні віддавати данину пам'яті всім жертвам Другої світової війни. Генасамблея також підкреслила, що ця подія підготувала умови для створення Організації Об'єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лих війни і закликала країни-члени ООН об'єднати зусилля в боротьбі з новими викликами і загрозами, і зробити все можливе для врегулювання всіх суперечок мирними засобами відповідно до Статуту ООН, і таким чином не піддавати подальшій загрозі міжнародний мир і безпеку. День пам'яті та примирення в Україні В Україні відзначають День пам'яті і примирення в річницю капітуляції нацистської Німеччини - 8 травня. День пам'яті та примирення встановлений Указом президента України Петра Порошенка від 24 березня 2015 року, а також Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років", який набрав чинності 21 травня 2015 року. Листівки з днем пам'яті та примирення 

В Указі президента сказано, що цей пам'ятний день встановлений для "гідного вшанування подвигу українського народу, його видатного внеску в перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та вираження поваги всім борцям проти нацизму". В Україні символом Дня пам'яті з 2014 року вважається червоний мак і гасло "1939-1945. Ніколи знову". Червоний мак, який символізує кривавий слід від кулі, вважається міжнародним символом пам'яті жертв усіх військових і цивільних збройних конфліктів. Червоний мак вважається міжнародним символом пам'яті жертв конфліктів

 Зазвичай, в пам'ять про жертви Другої світової війни в Києві та обласних центрах України 8 травня встановлюється почесна варта біля пам'ятників і меморіалів, присвячених увічненню перемоги над нацизмом та вшанування пам'яті жертв Другої світової війни 1939-1945 років, а також урочисто покладаються вінки і квіти. У храмах проводяться молебні та служби на честь пам'яті загиблих воїнів.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/society/den-pam-yati-i-primirennya-2020-ukrajina-istoriya-pam-yatnoji-dati-novini-ukrajini-10989068.html

«Писанка, як дитяча пісенька» 

2019 р

2016 р

2018 р

2016 р

       Залишилося лише тиждень до найсвітлішого свята всіх християн. Велике Христове Воскресіння - свято до якого всі старанно готуються. Господині печуть пасхи та різноманітні смаколики, виготовляють один з   головних атрибутів свята - крашанки. Нажаль, через карантин цього року у нашій бібліотеці не проводяться майстер класи по виготовленню крашанок проте ми можемо згадати як це було у попередні роки.

2017 р

2018 р

2018 р

2015 р

2015 р

2015 р